Мы посыпаем голову пеплом и каемся. Потеряли мы эту страницу в боях за существование. Извините уж.
Попробуйте поискать начиная с главной - обязательно должна найтись.
Низом ущелини шумуе ричечка, притока Вере. Переходжу ее по каминню, пиднимаюсь стежкою, яка нагадуе стримки сходи.
Дух забивають пахощи меду. Оглядаюсь навколо, пасики не видно. Невже так пахнуть квити?
Густий запах супроводжуе мене до монастирського подвиръя. Високи середньовични мури, за ними тьмяние грубе муровання, на ним посаджена висока вежа. Мистецтвознавець одразу розрахуе викови й стильови шари - вежа недавня, продовження мурив стилизоване пид старовину, фундаментам майже тисяча рокив.
